Ой, сумне Андрія в сімнадцятім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.
Стали ворожити молоді дівчата,
Замість мали ворожити, почали плакати.
Плаче дівчинонька, слізоньки втирає,
Бо її коханий хлопець на Сході воює.
Плаче стара мати, сина виглядає,
А синочок десь далеко ворога спиняє.
Плачуть малі діти, бо батька немає,
Бо далеко він на Сході окопи копає.
