40 років в новій Гійченській школі
(1973-2013 рр.)
Федюк Марія Іванівна,
вчитель математики Гійченської ЗОШ І-ІІІ ступенів
І знову осінь на поріг прийшла,
Пожовкле листя земленьку вкриває,
А радість в душу мимо волі загляда –
Чи сяє сонечко, чи дощик накрапає.
Не віриться, що 40-ий раз вона
Прибула на шкільний поріг.
І знову юність школи золота.
Та дітвори дзвінкоголосий сміх.
Здається, що недавно, ніби вчора
Прийшла вже довгождана ця пора
Відкрила двері вперше нова школа
І радісно ввійшла в них дітвора.
Щастю цьому меж не стало.
У школі пахло свіжістю фарбів,
В просторі класи сонечко сіяло,
Навколо світ весь радістю зацвів.
І сіяле те вічне, в душі діточок вкладали,
Щоб зростали, цвіли й не знали біди ніколи
Із стажем вчителі і молоді на них рівнялись,
Очолював весь колектив Ілля Іванович – директор школи.
Він першим всю школу щодня оглядав.
Печаль, неприємність ховати десь вмів.
Привітно і радо колег та дітей зустрічав
Життєрадісним, співчутливим був, до добра усе вів.
Марія Миколаївна поряд з директором йшла,
Над розкладом днями й ночами не спала
Методичну роботу завзято вела,
З молодими вчителями спокою не мала.
Галина Іванівна строго уроки усі проводила,
Щоб кожен знання міцні мав, вимогливо дбала.
На екскурсії всюди й до Мінська водила.
Для цього здоров’я й часу не шкодувала.
Михайло Михайлович Івануса воєнну справу вів,
Пожартувати загадково був завжди мастак
Напругу з екстремальних подій знімати вмів
Та спрямувати всіх і все на добрий шлях.
Біології Галина Олександрівна навчала,
Взірцем у акуратності для всіх була
Приємну зачіску щоденно мала
Про звірів та птахів цікаві бесіди вела.
Які ріки у світі протікають,
Яким багатством обдарована земля,
Як паралелі і меридіани пробігають
Навчала діточок Стефанія Михайлівна.
Любити рідну мову, добре її знати,
Красу ї та ніжність відчувати
Тараса Григоровича Шевченка шанувати
Закликали Ярослав Петрович та Ганна Данилівна
про це не забувати.
Рідної мови і Віра Василівна Збишко навчала
З учнями жартома дотепно розмовляла,
Молодих вчителів до себе гуртувала
Та досвід свій охоче їм передавала.
І був колгосп «Прогрес» великий неспроста,
На його фермах було дійних корів багато,
То ж у Михайла Івановича Федюка
Навчалися механізовано доїть корів дівчата.
Математику у школі всіх навчали
З немалим стажем вчителі.
Вони у Гійчу виросли, живуть і проживають
Маєтки мали й мають всі свої.
Багатства математичні здобував
Лещишин Михайло Васильович так:
В 1965 році математичні діяльність почав
Перших випускників середньої школи навчав.
Школа щороку зростала учнями,
А вчителів бракувало, щоб навчати усіх,
Які прагнули бути багаті знаннями,
Щоб застосувати в своєму житті їх.
Марію Михайлівну Ілля Іванович запросив,
До школи маленьких учнів навчати,
А згодом навчатися в університеті велів,
Щоб математику в Гійченській школі читати.
Незабаром і Ганна Михайлівна вуз закінчила
У Волицькій школі перші роки працювала,
А школою рідною думками все жила,
З охотою в ній працювати почала.
Ганна Іванівна математику вірно любила,
В надрах її ниряти, постійно бажала.
Спочатку Бродівське пед. закінчила
Та в університет Франка поступила.
Кафедра математики в школі новій
Численною й сильною стала.
Закінчили школу багато учнів
Які математику за основу взяли.
Як перші люди жити починали
Як лад за ладом змінювався, йшов,
Як виникали, створювалися держави
Навчав Валерій Федорович Соловйов.
Про все на світі знав, що було новим,
Хоч був ще юним, молодим.
Він школу піднімав в перебудові
Як став директором шкільним.
Та довго на такій посаді не барився,
Душею линути все вище він хотів.
На інспекторів та методистів жалібно дивився
Із застою визволяти їх до Жовкви полетів.
Залишив досвід свій та всі накази,
Ключі від сейфу Михайлу Івановичу передав,
Щоб він із Миколаївною разом
Майстерно в школі керував.
Життя продовжувало йти і вирувати,
Росли вже діти тих дітей, що вийшли з школи
Молоді учителі із стажем вчителями встигли стати
І все повторюється, час не зупиняється ніколи
Жили й живем у самостійній ми державі
Із кожним днем ми будували майбуття
Та прагнули, щоб йшло воно у славі,
А злидням все не бачили й не бачимо кінця.
P.S. Далі буде…
