Return to Соціальний захист дітей

Поради психолога

Захисти себе та свої права

Захисти себе та свої права

Блог психолога Гійченської ЗОШ І-ІІІ ступенів

СІМ’Я ТА ОБДАРОВАНА ДИТИНА

Сьогодні з’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних та обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Тому проблема виявлення та плекання талантів має величезне значення. Але має важливе значення й те, як почуваються ці таланти, чи будуть вони психологічно здоровими, поки ростуть і коли виростуть, і взагалі, якими людьми вони стануть.Одна з головних психологічних проблем обдарованих дітей полягає в тому, що в них часто бачать дітей лінивих, упертих, інколи аномальних, «не від світу цього».Ранній та незвичайний розвиток дитини не помічають батьки з низьким рівнем освіти або невисоким загальним культурним розвитком. У сім’ях, де дитина є єдиною або навпаки, всі діти мають особливі здібності, теж нерідко «упускають» обдаровану дитину, тому що її нема з ким порівнювати.Інший варіант — батьки опираються визнанню своєї дитини обдарованою.
Але коли батьки «заплющують очі» на особливі здібності дітей, вони, однак, продовжують впливати на взаємини дитини з тими, хто поруч. Тоді дитині доводиться самостійно розбиратися у складних ситуаціях. Почуття провини, неприйняття себе, бажання «бути як усі» можуть утруднювати чи навіть нівечити розвиток особистості. «У мене нічого не виходить», «Я ні на що не здатний» — такі думки доволі часто з’являються в об’єктивно цілком успішних дітей. Гіпертрофована увага до якоїсь однієї здібності дитини впливає й на її самосприйняття, на формування Я-концепції. Наслідки такого ставлення:а) талант може бути «заритий у землю»;   б) розвивається невротичне бажання завжди бути першим;   в) непомірні батьківські амбіції можуть викликати високий рівень агресивності та ворожості. Тому потрібно прагнути того, щоб батьки та педагоги зрозуміли: особистість цілісна і цінна саме у цілісності, усвідомлення дитиною своєї унікальності, унікальності будь-якої іншої людини допоможе їй «перемагати так, щоб інші теж вигравали». Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками, показують високий рівень досягнень.
Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури.
Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке почуття гумору, вони цінують його і в інших. У них особливе мовлення, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково, за дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров’я, входять до «групи ризику». Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл.
Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти часто виростають в інтелігентних сім’ях, і річ тут зовсім не в особливих генах геніальності, а в сімейній атмосфері, у системі сімейних цінностей.
 ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ТУРБУЮТЬСЯ ПРО РОЗУМОВЕ ЗДОРОВ’Я ТА ЩАСТЯ СВОЇХ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ
Дім обдарованої дитини — це тил, у якому її чекає турбота, захист, підтримка, розуміння. Підтримуйте здібності дитини до творчості. Не давайте негативної оцінки творчим спробам дитини.
Будьте терплячими до особливих, інколи безглуздих ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Намагайтесь відповісти на всі «дикі» запитання.
Пам’ятайте, що обдаровані діти все люблять робити самостійно.
Допомагайте дитині поважати себе та свої Ідеї, але поряд з ідеями і думками інших. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любов, повага до себе та інших людей). Якщо все це відсутнє, то дитина не досягає височини самовизначення.
Допоможіть дитині стати «розумним авантюристом», тобто інколи йти на ризик, користуватися інтуїцією у справі пізнання. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагайте усунутись від негативного ставлення інших дітей, зменшити соціальне тертя.
Обдарована дитина повинна мати друзів, компаньйонів.
Розкажіть обдарованим дітям про прийоми, які допоможуть їм поводитися в колективі, виходити зі скрутного становища.
ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ ЩОДО РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ
  • Відповідайте на запитання дитини якомога більш терпляче і чесно. Серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
  • Створіть у кімнаті місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
  •  Відведіть, дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять,
  • Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона €, а не за її досягнення.
  • Надавайте дитині можливість виявляти турботу.
  • Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
  • Показуйте дитині цікаві місця.
  • Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
  • Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
  • Ніколи не карайте дитину приниженням. 
  • Купуйте дитині книжки за її інтересами.
  • Привчайте дитину самостійно мислити.
  • Регулярно читайте дитині чи разом з нею. 
  • Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
  • Уважно ставтеся до потреб дитини.
  • Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
  • Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 
  • Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
  • Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
  • Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
  • У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
  • Спонукайте дитину вчитися розв’язувати проблеми самостійно.
  • Допомагайте дитині бути особистістю.
  • Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
  • Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
  • Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
  • Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

*****

У школі будуть проводитися заняття по інформаційно – освітній протиалкогольній програмі «Сімейна розмова».

    Програма «Сімейна розмова» складається з восьми занять, проводиться за участю учнів та їхніх батьків з метою формування у дитини відповідального ставлення до власного здоров’я та підвищення захисту від появи алкогольних проблем. Такі заняття будуть проводитися тільки за попередньою згодою дитини та її батьків.
        «Сімейний щоденник» – це своєрідна підказка, яка допоможе усвідомлено підійти до питання: «Що таке алкоголь та чому не варто його вживати в підлітковому віці». Це привід батькам не тільки поговорити з дитиною на алкогольну та інші особливі теми, а й провести разом час, дізнатися, можливо, про нові цікаві факти з життя одне одного, нові думки, мрії, бажання, сподівання.
      «Щоденник для сімейної розмови» поділений на дві частини: «територія підлітка» та «територія батьків». На кожній території є інформаційні повідомлення, анкети для самоперевірки, індивідуальні та спільні завдання, що мають такі назви: «Виконай разом з батьками» та «Виконайте разом з дитиною».
       Якщо батьки підтримують тверезий здоровий спосіб життя і в домі ніколи не буває алкогольних напоїв, це звичайно сильна підтримка для дитини, але, на жаль, неможливо гарантувати її 100% алкогольну безпеку. Адже, окрім сімейного захисту, повинен бути ще й міцний особистісний захист, який допоможе відстояти власну тверезу позицію в ситуаціях, пов’язаних з ризиком вживання алкоголю поза родиною, допоможе почувати себе впевнено і спокійно.
       Навіть, коли усі завдання в щоденнику будуть заповнені ви можете повертатися до нього час від часу, дописувати чи змінювати свої коментарі та відповіді. Ви можете створювати в ньому власні рубрики та записувати спостереження, розміщувати фото, малювати тощо.
          «Сімейний щоденник» – це ваш особистий кабінет, ваша безпечна територія, відображення вашого реального життя.

– Інформаційне повідомлення“Факти про алкоголь та наслідки його вживання”(pdf) 

*****

1. “Особливості адаптаційного періоду 5-х класів” (pdf)

2. “Сімя – це простір без насильства” (pdf)

3. “Чи припустиме покарання у вихованні дітей” (pdf)

4. Десять правил для батьків (pdf)

5. Причини конфліктів у школі (pdf)

6. Психолог на прийомі дітей до школи (pdf)

7. Поради для батьків першокласників (pdf)

Головні прохання дітей!  

1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене в свою сім’ю. Колись я залишу батьківський дім, а до того часу навчіть мене, будь-ласка, мистецтву бути людиною.

2. У моїх очах світ виглядає інакше. Прошу вас, поясніть мені: що?де? чому?

3. Мої ручки ще маленькі – не чекайте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу чи кидаю м’яч.

4. Мої почуття ще незрілі – прошу бути чуйними до моїх потреб.

5. Дайте мені трішки самотності, дозвольте робити помилки, щоб я на них вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.

6. Прошу, не робіть усе замість мене, бо я виросту з переконанням у своїй нездатності виконувати завдання, які ви покладатимете на мене.

7. Я вчуся у вас усьому: словам, інтонації голосу, манерам. Ваші слова, почуття й вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь-ласка, кращому. Пам’ятайте, що разом ми не випадково і повинні допомагати один одному.

8. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.

9. Я хочу відчувати вашу любов. Хочу, щоб ви частіше брали мене за руки, цілували. Але будьте уважними, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки. Дорогі мої, я вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що ви теж мене любите!

Permanent link to this article: http://school.hiiche.com/sotsialnyj-zahyst-ditej/porady-psyholoha